Лікування під наркозом — розмовна назва процедур, що виконуються в так званій загальній анестезії. Хоча загальна анестезія асоціюється перш за все з серйозними операціями в операційних залах, вона також досить часто застосовується в стоматології. Процедура під наркозом — зручна форма лікування особливо для пацієнтів, які страждають на дентофобію. На жаль, її можна застосувати не в кожному випадку. Дізнаймося, які існують протипоказання до загальної анестезії.
Загальна анестезія — не для всіх процедур
Розгляд протипоказань до лікування під наркозом варто почати з того, що — всупереч уявленням — вона не підходить для кожної стоматологічної процедури. Є група процедур, наприклад з хірургічної стоматології, педодонтії або терапевтичної стоматології, де загальна анестезія цілком доречна. Натомість її уникають при процедурах з ортопедії або імплантології. Все тому, що в таких процедурах потрібна активна участь пацієнта, яка під впливом загальної анестезії була б неможливою.
Абсолютні протипоказання
Абсолютні протипоказання — це протипоказання, які категорично забороняють проведення процедури із застосуванням загальної анестезії. До них належать:
• гострі інфекції дихальних шляхів (наприклад, запалення легень, бронхів, горла, гортані),
• захворювання кровотворної системи, що проявляються порушеннями згортання крові,
• нестабілізовані хронічні хвороби, наприклад цукровий діабет, епілепсія, хвороби нирок, печінки, щитоподібної залози, бронхіальна астма, гіпертонія, ішемічна хвороба серця тощо,
• вроджені метаболічні захворювання, при яких існує ризик серцево-легеневої недостатності після введення засобів загальної анестезії,
• алергія на засоби, що застосовуються під час загальної анестезії,
• сепсис.
Ігнорування перелічених протипоказань може становити серйозну небезпеку для здоров’я і життя пацієнта, тому обов’язково повідомте про них лікаря.
Відносні протипоказання
Відносні протипоказання — це протипоказання, які не виключають можливості проведення процедури під наркозом, але вимагають консультації з лікарем. Крім того, під час процедур під наркозом, що проводяться у пацієнтів з відносними протипоказаннями, має здійснюватися особливий нагляд. Кабінет стоматолога обов’язково має бути обладнаний апаратурою, готовою до негайного використання. Йдеться насамперед про обладнання для ендотрахеальної інтубації, штучної вентиляції легень, відсмоктувач великої потужності, апаратуру для моніторингу основних показників життєдіяльності та джерело кисню.
До відносних протипоказань можна віднести:
• порушення розвитку пацієнтів, наприклад розумова відсталість або психічні розлади,
• нежить і нещодавно перенесену інфекцію дихальних шляхів,
• хронічні хвороби, що вимагають постійного прийому ліків, наприклад цукровий діабет, епілепсія, хвороби нирок, печінки, щитоподібної залози, бронхіальна астма, гіпертонія, ішемічна хвороба серця тощо,
• патологічні реакції на засоби загальної анестезії при попередніх процедурах,
• зловживання алкоголем або вживання психоактивних речовин.
Серед протипоказань до загальної анестезії також згадують шкірні зміни або інфекцію шкіри в ділянці, де планується внутрішньовенне введення анестетиків.
Загальна анестезія у дітей — чи можливо?
Багато батьків цікавляться, чи можуть їхні діти пройти лікування під загальною анестезією. В принципі, для цього немає протипоказань, і в багатьох випадках це єдине рішення, яке дозволяє провести стоматологічну процедуру.
Загальну анестезію застосовують насамперед у дітей, які дуже бояться стоматолога або просто надто малі, щоб зберігати спокій під час процедури і співпрацювати з лікарем. В дитячій анестезіології уникають лише проведення процедур під наркозом у дітей, які не досягли 6-місячного віку. Але діти, яких лікують стоматологічно, зазвичай старші через природній час прорізування зубів, що починається приблизно в 6 місяців.
Пам’ятайте, що протягом 12 годин після стоматологічної процедури із застосуванням загальної анестезії дитина має перебувати під ретельним наглядом дорослого.
Загальна анестезія при вагітності — чи можливо?
Хоча вагітність не є абсолютним протипоказанням для загальної анестезії, а за статистикою 3% вагітних жінок проходять процедури під наркозом, до цього слід ставитися з великою обережністю.
Рекомендується, щоб анестезія під час вагітності застосовувалася лише в крайньому випадку, а якщо можливо, краще зачекати з проведенням процедури до народження дитини. Загальна анестезія несе значний ризик для здоров’я і життя плода, який розвивається, особливо в першому триместрі вагітності.
Оцінюється, що процедури під загальною анестезією збільшують ймовірність викидня на 6%, а на 11% якщо стосуються пацієнток у першому триместрі. Крім того, дослідження показують, що застосування наркозу під час вагітності на 8% збільшує ймовірність передчасних пологів.
Позитивним є те, що загальна анестезія дуже рідко спричиняє вроджені вади у дитини і рідко призводить до смерті вагітних. Ймовірність цих подій близька до тієї, що спостерігається у матерів, яким не проводили процедур під загальною анестезією.
Як відбувається кваліфікація до загальної анестезії?
Остаточне рішення про застосування загальної анестезії завжди приймає лікар-стоматолог після ретельної стоматолого-анестезіологічної консультації. Кваліфікація до процедури під наркозом відбувається після збору анамнезу пацієнта та проведення відповідних обстежень.
Під час анамнезу пацієнта запитують, зокрема, про перенесені хвороби, ліки, що приймаються, а також про такі аспекти, як вага та зріст. Пацієнта можуть також попросити заповнити інформаційну картку. У рамках обстежень виконують панорамний рентгенівський знімок і лабораторні аналізи. Лише після детального аналізу результатів обстежень та інформації від пацієнта стоматолог вирішує, чи можна провести процедуру під загальною анестезією, та обирає найбезпечніший вид анестезії.
Перш ніж просити стоматолога про процедуру під загальною анестезією, пам’ятайте, що сучасна медицина пропонує багато не менш ефективних методів знеболення, наприклад комп’ютерну анестезію або інгаляційну седацію.
Пацієнтам з дентофобією також рекомендують спочатку спробувати процедури із застосуванням місцевої анестезії, і лише тоді, коли вона виявиться недостатньою для подолання страху, розглянути можливість проведення процедури під наркозом.
